Уряд Німеччини у принципі позитивно поставився до заяви президента Росії Володимира Путіна про введення в зону конфлікту на українському Донбасі миротворчої місії ООН і готовий обговорювати цю ініціативу, але наголосив, що це не мало б відбутися на умовах російського керівника.
Речниця уряду Німеччини, яка разом із Францією є партнером України в так званому «нормандському форматі» переговорів про врегулювання на окупованій частині українського Донбасу, Ульріке Деммер повідомила, що німецький уряд підтримає таку ініціативу тільки за дотримання низки інших умов.
Як заявила речниця, розміщення миротворців мусить відбутися на всій території зони конфлікту, а не тільки на лінії контакту, як заявляв президент Росії.
Крім того, сепаратисти не мали б отримати права голосу щодо такої миротворчої місії, як говорив Путін. За її словами, це було б неприйнятно.
Деммер також відкинула ідею поступового зняття санкцій із Росії. Коментуючи заяву російського керівника про миротворців, вона сказала: «Крок президента – тільки перший крок, а треба зробити ще дуже багато кроків, перш ніж санкції будуть зняті».
Попереднього дня, у вівторок, міністр закордонних справ Німеччини Зіґмар Ґабріель припустив послаблення санкцій, висловивши задоволення тим, що президент Росії Володимир Путін виступив на підтримку ідеї спрямувати миротворців ООН до українського Донбасу.
Як сказав Ґабріель, пропозиція Путіна – добра можливість домогтися запровадження режиму припинення вогню на сході України і таким чином зробити крок до послаблення санкцій щодо Росії.
«Іще важливіше, що цією пропозицією про місію «блакитних шоломів» на сході України Росія засвідчила зміну своєї політики, і ми не маємо поставитися до цього легковажно. Нам потрібна Росія для вирішення таких конфліктів, як із Північною Кореєю. Було б добре, якби ми могли сприйняти це як завдання домовлятися про нові шляхи розрядки напруженості і політики щодо Сходу – в Німеччині і також у Європі», – додав міністр, відомий своєю прихильністю до ідеї якнайшвидшого зняття санкцій із Росії чи принаймні послаблення їх.
Раніше у вівторок Володимир Путін, влада якого ще наприкінці серпня продовжувала відкидати можливість ввести на Донбас миротворчу місію ООН чи в іншому форматі, несподівано заявив, що вже підтримує цю ідею. Але він наголосив, що, за версією Москви, ці миротворці мають стати виключно на лінії розмежування сторін «і ні на яких інших територіях» – що означало б консервацію становища на окупованій частині Донбасу. Крім того, він заявив, що це питання не може бути вирішене без «прямого контакту» з представниками підтримуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР», визнаних в Україні терористичними.
Цю думку рішуче відкинули в Україні, де наголосили, що будь-яка миротворча місія, чи під егідою ООН, чи ЄС, чи ОБСЄ, має розташуватися на всій окупованій території, і, зокрема, на непідконтрольній нині Києву ділянці українсько-російського кордону, і в такій місії не може брати участі Росія як держава-агресор. Крім того, в Києві заявили, що не мають наміру обговорювати це питання з сепаратистами, які не є стороною конфлікту, бо діють за вказівками Росії – яка й є стороною російсько-українського конфлікту, хоча намагається представити свою агресію як «внутрішньоукраїнський конфлікт».
Тим часом постійний представник Росії в ООН Василь Небензя заявив у вівторок, що вже надіслав листа про пропозицію Москви і російський проект резолюції Ради безпеки ООН про це до генерального секретаря ООН і до голови Ради безпеки.
Зі свого боку, постійний представник України в ООН Володимир Єльченко повідомив, що Україна розробила свій проект резолюції Ради безпеки про введення миротворчої місії на Донбас, у якому зазначено, що участь у місії представників Росії неможлива, а самі миротворці повинні розміщуватися на українсько-російському кордоні. Але він припустив, що Україна може взяти участь і в обговоренні російського проекту як основи для внесення бажаних для України і її союзників змін.
…